Нотаріуси мають правильно відображати
в звітності отримання громадянами спадщини
Відповідно до чинного законодавства видача свідоцтв про право на спадщину спадкоємцям здійснюється нотаріусом або в сільських населених пунктах – уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
При цьому, якщо спадкоємець є нерезидентом, то свідоцтво про право на спадщину видається йому виключно за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку на доходи фізичних осіб та військового збору з вартості об’єкта спадщини.
Інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину щокварталу до ДПІ подають: нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У податковому розрахунку обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV Податкового кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені; другого ступеня споріднення - її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Якщо спадщину чи майно за договором дарування отримують члени сім’ї першого чи другого ступенів споріднення, то такі операції з 1 січня 2017 року оподатковуються за нульовою ставкою.
Зазначену інформацію має бути правильно відображено, саме від цього залежить, чи доведеться громадянину по закінченню року подавати до податкової декларацію про доходи. Зокрема, інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину (посвідчений договір дарування) відображається нотаріусом та уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування в податковому розрахунку форми 1-ДФ за такими ознаками:
за ознакою 113 – про отримання будь-якого об’єкта спадщини членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення зі спадкодавцем;
за ознакою 114 - про отримання будь-якого об’єкта спадщини спадкоємцями, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення зі спадкодавцем;
за ознакою 115 - про отримання будь-якого об’єкта спадщини (подарунка) від нерезидента або отриманий нерезидентом;
за ознакою 116 - про отримання спадщини (подарунка) у вигляді рухомого та нерухомого майна, коштів, особою, яка є інвалідом І групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; про отримання спадщини (подарунка) у вигляді рухомого та нерухомого майна дитиною-інвалідом;
за ознакою 117 - про дохід, отриманий платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок грошових заощаджень, поміщених од 02.01.1992 року в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 р., облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 р., державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадбанку СРСР) та грошові заощадження громадян України , поміщені в установи Ощадбанку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 рр., погашення яких не відбулося.
Довідково. Зазначена інформація викладена у листі ДФС України від 31.07.2017 №20169/7/99-99-13-01-03-17.
Перевірка фіскальної служби може бути проведена за зверненням особи про порушення законодавства
Однією з підстав для проведення фактичних перевірок органами ДФС є письмове звернення покупця або споживача, оформлене відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.
В ході проведення таких перевірок у суб’єктів господарювання виникають питання стосовно змісту самого звернення та реквізитів заявника.
При цьому відповідно до чинного законодавства не допускається розголошення одержаних із звернень громадян відомостей про особисте життя громадян без їх згоди чи відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, конфіденційної та іншої інформації, якщо це обмежує права й законні інтереси громадян.
На прохання громадянина-заявника, висловлене в усній формі або зазначене в тексті звернення, не підлягають розголошенню його прізвище, місце проживання та роботи.
Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.10 №2297-VІ прізвища, адреса проживання громадян відносяться до понять персональних даних та підпадають під об’єкти захисту.
Єдинники звітують за новою формою
5 травня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369, яким внесено зміни до форм податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затверджених наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 578.
Керуючись нормами Податкового кодексу України та з огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а для платників першої та другої груп – календарний рік, то оновлені форми декларацій використовуватимуться платниками єдиного податку третьої групи для складання звітності за 9 місяців 2017 року починаючи з 01.10.2017, а платниками першої та другої груп для складання звітності за 2017 рік – з 01.01.2018 р.
Для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, вказана форма декларації буде використовуватись з 01.10.2017 року.
Такий цікавий ідентифікаційний номер
Реєстраційний номер облікової картки платника податків, або ідентифікаційний код, є затребуваним документом. Він необхідний, наприклад, при отриманні кредиту, оформленні купівлі-продажу, дарування та багатьох інших операціях.
Довідка про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків надається в Центрі обслуговування платників Олександрійської ОДПІ (кімната 205) безкоштовно.
Цікавою є структура ідентифікаційного номера. Він складається з десяти цифр:
- перші п'ять цифр кодують дату народження власника номера — зазвичай, це п'ятизначне число, що є кількістю днів від 31 грудня 1899 року до дати народження особи. Алгоритм присвоєння ідентифікаційного номера передбачає, що в один день народилося не більше 5000 осіб чоловічої статі та 5000 осіб — жіночої. Якщо в якийсь день народилося осіб більше, ніж передбачено алгоритмом, то в деяких з таких осіб перші п'ять цифр будуть іншими. Наприклад, для дати народження 1 січня 1947 року реєстраційний номер може починатися як із цифри «1», так і з цифри «8», тобто технічно, з точки зору алгоритму, така особа народилася у «майбутньому»;
- наступні 4 цифри (включаючи передостанню) — означають порядковий номер людини, що народилася в цей день;
- передостання цифра позначає стать власника: непарна цифра – чоловіча стать, парна цифра – жіноча стать;
- десята цифра — контрольна, розраховується за певним алгоритмом.
Ті, хто вперше отримують реєстраційний номер, мають особисто (або через представника) подати до органу фіскальної служби Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР, яка і є заявою для реєстрації. Крім того, необхідно надати документ, що посвідчує особу і містить необхідні для реєстрації дані: прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство.
Якщо змінилися прізвище, ім'я або адреса, то реєстраційний номер залишається незмінним, змінюються лише нові дані в заповненому бланку. Для цього громадянину необхідно звернутися до податкової інспекції з оригіналом паспорта (зі зміненим прізвищем, іменем, або ж адресою) та заповнити форму №5-ДР (внесення змін персональних даних).
Для отримання номера облікової картки неповнолітнім заповнити заяву може один із батьків при наявності свідоцтва про народження дитини та власного паспорта, що посвідчує його особу.
Довідку про присвоєння номеру (вперше, на дитину, або зі змінами) можна отримати у фіскальній службі упродовж п’яти робочих днів.
У випадку втрати реєстраційного номера облікової картки платника податків, громадянин може повторно отримати дублікат одразу ж при пред'явленні паспорта.
Особи, які за своїми переконаннями відмовились від призначення коду, мають відповідну відмітку в паспорті про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Впродовж цього року в Центрах обслуговування платників Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області адміністративну послугу «Видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків» отримали 12491 мешканців Олександрійщини (4289), Світловодського (2150), Знам’янського (2467), Олександрівського (1184), Петрівського (1431) та Онуфріївського (970) районів.
|